Батькам

Рекомендації батькам учнів середніх класів щодо підготовки домашніх завдань

1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:

- побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);

- емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач);

- культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).

2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.

3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.

4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.

5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.

6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.

7. Пам’ятайте, що, за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів - до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.

8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.

ЗНАЧЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Під час виконання домашніх завдань у деяких родинах більшу частину роботи батьки беруть на себе. Вони намагаються відгородити сина чи дочку від напруження сил і від переживань. Величезної шкоди завдають батьки, купуючи різні книжки з готовими домашніми завданнями. Цим вони гальмують розвиток своїх дітей, їхню пізнавальну активність.

Виконання домашніх завдань – це серйозна праця, це напруження пам'яті, волі, уваги, мислення. І дитина повинна пройти через це сама, хоча й за допомоги батьків.

У чому ж полягає ця допомога? В організації робочого місця, у дотриманні режиму дня школяра, у мудрих порадах.

Наприклад:

- не слід виконувати спочатку всі усні завдання, а потім всі письмові. Завдання слід чергувати;

- починати слід з вивчення правил, законів, теорем, а потім виконувати вправи чи розв'язувати задачі;

- через кожні 30 – 40 хвилин треба робити невеличкі перерви;

- не треба братися за уроки відразу після школи. Спочатку слід пообідати, відпочити, побути на свіжому повітрі;

- важкі завдання слід повторювати перед самим початком уроку;

- починати виконання домашніх завдань бажано кожного разу в той самий час.

Якщо регулярно дотримуватися цих правил, то діти звикають до обов'язку «вчити уроки», а в школі почуваються спокійно й упевнено.

Золоті заповіді батькам

 1. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

2. Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

3. Ніколі не навчайте тому, в чому самі не обізнані.

4. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

5. Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

6. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

7. Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень («ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.

8. Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

9. Не ставтеся до дитини зневажливо.

10. Будьте послідовними у своїх вимогах.

11. Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

Що робити, якщо дитина отримує погані оцінки

Не звинувачуйте дитину в ліні і безвідповідальності.

1. Перевірте, чи немає якої-небудь фізичної або емоційної причини, яка не дає дитині вчитися. Може, в сім'ї сталася криза? Дитина отримав травму? Чи є у нього друзі? Не  здається він вам сумним і засмученим? Чи не хворий він чим-небудь? Чи висипається він, чи вдається йому гуляти? Чи хороший у нього зір?

Переконайтесь в тому, що дитина розуміє: до неприємностей привели її власні рішення, тобто це результат не вашої поведінки, а поведінки дитини.

2. Якщо ви бачите, що з дитиною щось недобре, обговорите з ним його почуття і ваше занепокоєння. Пам'ятайте, іноді дітям складно розібратися у своїх відчуттях, або ж час для розмови непідходящий, і він виявляється невдалим. Тоді варто звернутися до хорошого психолога, навіть якщо дитина не хоче цього робити. Насправді досвідчений психотерапевт здатний швидко заспокоїти дитину або підлітка, коли той налагоджений вороже.

Поради батькам на кожен день

1. Говоріть синові або доньці: «Людям повинно бути з тобою легко». Не бійтеся повторювати це.

2. Коли ви лаєте дитину, не вживайте висловів: «Ти завжди», «Вічно ти». Ваша дитина взагалі і завжди хороша, вона лише сьогодні щось не так вчинила, про це і скажіть їй.

3. Не розлучайтеся з дитиною у сварці, спочатку помиріться, а потім йдіть у своїх справах.

4. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до будинку, повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все ж таки, як добре у нас вдома».

5. Вселяйте давно відому формулу психічного здоров'я: «Ти хороший/а, але не краще за інших».

6. Наші розмови з дітьми нерідко бліді, тому кожен день читайте з дітьми вголос (навіть з підлітками) гарну книгу, це сильно збагатить ваше духовне спілкування.

7. У суперечках з сином або дочкою хоч іноді поступайтеся, щоб їм не здавалося, ніби вони вічно не праві. Цим ви і дітей навчите поступатися, визнавати помилки і поразки.